Вітаю Вас, Гість

   Методичне об'єднання учителів світової літератури та російської мови – це творчий колектив, який складається із висококваліфікованих, компетентних, соціально активних та ініціативних майстрів учителів-словесників. Колектив складається:

Вермінської В.В. – учитель вищої категорії;

Вяльцевої Л.А. – учитель вищої категорії, вчитель-методист, завідувач зразкового кабінету світової літератури закладу;

Коцур В.А. – учитель вищої категорії, вчитель-методист, керівник методичного об’єднання учителів світової літератури та російської мови;

Поспєлової В.В. – учитель вищої категорії, вчитель-методист;

Ткачук С.Б. – учитель І кваліфікаційної категорії.

   Методична проблема, над якою працюють учителі, –  «Формування полікультурної компетентності учня на уроках світової літератури та російської мови».

   Головною метою своєї діяльності учителі методичного об’єднання вважають всебічний розвиток людської особистості як рівновеликої цінності, фундаментальними надбаннями якої є духовність. Духовна, полікультурна компетентність і література, мова – поняття нерозривні, бо література і мова – невичерпне джерело духовності та культури кожної особистості.

  Досліджуючи сучасні педагогічні теорії щодо організації навчального процесу, учителі методичного об’єднання зацікавилися особистісно орієнтованою, проектною, інформаційно-комунікаційною технологіями, технологією «Створення ситуації успіху», технологією розвитку критичного та асоціативного мислення. Цей процес навчання визначають такі ідеї:

  • визнання неповторності індивідуального внутрішнього світу дитини та її провідної ролі у навчанні;
  • залучення індивідуального внутрішнього світу дитини (ментального досвіду) до пізнавального контексту;
  • трансформація навчального матеріалу відповідно до можливостей його засвоєння учнями;
  • надання учням свободи вибору завдання, вправи, виду діяльності з урахуванням своїх схильностей, здібностей;
  • використання інтерактивних технологій у системі особистісно орієнтованого навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор,     спільне розв’язання проблем;
  • створення ситуації успіху для розвитку особистості дитини, дати їй можливість відчути радість від виконання роботи.

   У роботі учителі методичного об’єднання вивчають та використовують досвід відомих педагогів: О. Савченко, О. Ісаєва, В. Шаталова, Ш. Амонашвілі, О. Пометун, Л. Пироженко, Є. Волощук.          

   Методика особистісно орієнтованого навчання передбачає формування соціальних та полікультурних компетентностей, тобто розуміння й шанування загальнолюдських і національних цінностей, право іншої особистості на власну думку, власне світобачення.

   Тому учителі кафедри перейшли від «передачі знань» до «навчання вчитися», «навчання жити». Учневі не стільки необхідно подати тему, як навчити осмислювати її, а потім – шукати інформацію, яка допоможе реалізувати проблему.

   Уроки-діалоги, уроки-співпраці визначальні у роботі педагогів. У центрі навчального процесу – учень, котрий відчуває себе співавтором, має розвивати свої здібності. Відповідно до рівня складності мовного та літературного матеріалів добираються методи навчання. Насамперед поєднуються продуктивні та пошукові форми діяльності учнів, практикуються різні види робіт, що розраховані на індивідуальне, групове та колективне виховання. Певні прийоми роботи ґрунтуються на принципі інтегрування та зіставлення. На уроках створюється ситуація успіху, коли дитина почуває себе особистістю, яку сприймають, слухають і розуміють. Учні сперечаються, помиляються і самі доходять у суперечках певних висновків, долучаються до вічних загальнолюдських цінностей милосердя, щирості, відданості, чуйності, великодушності.

   Вивчення світової літератури та російської мови – це набуття нового духовного досвіду на основі цілеспрямованого формування творчого мислення. Тому в основі уроків – навчально-пошукові ситуації, дослідницька діяльність учнів, навчально-ігрові ситуації.

  Кожен урок учителі починають із мотивації навчальної діяльності учнів і будують за стратегією розвитку самостійного, творчого мислення.

   Практика свідчить, що для дитини найцікавіші ті уроки, на яких відбувається активна пізнавальна діяльність. Тому належна увага надається мотивації вивчення кожної теми. Педагоги пропонують спробувати від імені автора підручника пояснити мету засвоєння даного навчального матеріалу та протягом однієї хвилини переконати однокласників у його необхідності для подальшого літературного розвитку.

   Одним із важливих шляхів досягнення мети уроків учителі вважають формування навичок уважного та виразного читання, особливо на початковому етапі, коли сприйняття твору багато в чому залежить від того, як прочитати текст. Реалізуючи принцип наступності, педагоги активно використовують на уроках у 5 – 6 класах такі завдання з розвитку навичок уважного та виразного читання, як читання всього тексту за завданнями учителя; складання плану та читання за ним; читання і переказ; читання уривка за малюнком або читання найкращого місця в творі; знаходження речення за початком чи кінцем; читання уривка, до якого можна дібрати приказку; читання в особах, а також уривків, речень із різними інтонаціями; знаходження і читання слів і виразів, за допомогою яких можна намалювати усний портрет; читання зі зміною особи тощо.  Таке навчання підвищує пізнавальний інтерес, стимулює учнів до самостійного мислення, прийняття рішень, надає простір та умови для розвитку дитини, створюючи ситуації вибору та можливість здійснення власного, свого вибору; це навчання, що спонукає до творчості. Найціннішим у інноваційній методиці є спільне духовне, а для нас, учителів – й професійне, зростання на кожному уроці разом із дітьми. Пізнання світу, здобуття знань відбувається шляхом дослідження та пошуку, обміну думками, через органічну єдність  почуттів – думок – дій.

   З метою зацікавлення використовують учителі й фонові знання з історії, музики, образотворчого мистецтва, етики, української мови та літератури.  

   Також сучасний підхід до викладання предметів гуманітарного циклу має базуватися на використанні інноваційних технологій, що плекають емоції дитини та є фактором унікальності нашого українського народу. Дидактика пізнання світу повинна йти через розвиток душі дитини.

   Під час уроків часто учителі кафедри використовують групові форму роботи, які дають можливість активізувати розумову діяльність кожного, прискорити темп уроку. Учні, об’єднавшись у творчі групи для самостійної роботи і навчання у співпраці один з одним, презентують результати, усвідомивши, що робота  є пізнавальною та духовно збагачує усіх. Зазвичай, результатом групової роботи на уроці є складання та захист логічних схем, в яких викладено розуміння учнями розглянутої та опрацьованої теми. Внаслідок творчої праці створюються нові цінності, важливі для формування особистості та її самореалізації в роки навчання і в подальшому житті, встановлюються факти та закономірності, робляться відкриття.

 

   Учням подобається самостійна, цілеспрямована діяльність, що відзначається нестандартним застосуванням одержаних знань, умінь і навичок. Цікаво дітям і тому, що вони комбінують, змінюють чи створюють щось нове на доступному для них рівні, враховуючи думки, почуття, враження інших.

   Також творчий підхід до вивчення художнього твору дає поштовх до творчості учнівської, що проявляється у різних формах: ліричних віршах, інсценівках, байках, невеликих прозових творах.

   Учням подобається залучення до процесу діяльності, створення завдань, які розвивають їхню творчість, дають реальне розуміння діалогічного способу пошуку істини. Кожен твір викликає у них цілий ланцюг почуттів, асоціацій, спогадів, думок, пов’язаних із їхнім життєвим досвідом, із тим, що вони бачать у житті. Ця лавина асоціацій тягне за собою процес пізнавального творчого пошуку мислення, де комбінуються по-новому старі образи. Нові думки дають поштовх для створення проблемних ситуацій, дискусій, які так подобається вирішувати учням.

   Працюючи з дітьми, учителі методичного об’єднання намагаються розкрити творчий потенціал учнів, сформувати їхні естетичні смаки, зацікавити і захопити діяльністю у полікультурному просторі. Різноманітні заходи, спілкування на теми літератури, музики, театру стали формою залучення школярів до мистецтва, розкриття талантів. Учні залюбки беруть участь у театралізованих уроках, семінарах, складають сценарії літературно-музичних композицій.

   У системі роботи учителів – проведення предметних олімпіад та тематичних тижнів, конкурсів, літературних вечорів тощо, головними завданнями яких є:

  • популяризація світової літератури та російської мови як шкільних предметів і суміжних із ними дисциплін;
  • розвиток інтересу учнів до світової літератури та російської мови;
  • поглиблення і поширення знань учнів про творчість певного письменника;
  • сприяння розвитку читацької культури учнів;
  • виявлення обдарованих дітей;
  • розвиток самоствердження та самоорганізації школярів;
  • удосконалення професійної майстерності учителів-словесників;
  • обмін досвідом, поповнення методичної скарбнички педагогів.

   Організація тематичних тижнів, конкурсів ґрунтується на загальнодидактичних та методичних принципах, а саме: принципах системності, послідовності й наступності, поєднання педагогічного керівництва з ініціативою та самодіяльністю учнів, принципі добровільної участі школярів, принципах доступності, принципах тісної взаємодії позакласної роботи з уроками світової літератури та російської мови, української мови та літератури.

   Систематично проводиться робота із обдарованими дітьми з предметів. 

   Учителі кафедри працюють над темами самоосвіти, що наголошують: у сучасній соціокультурній ситуації особливо зростає роль шкільної літературної освіти, здатність учнів до адекватного та розбірливого ставлення до потоку сучасної мистецької продукції.

   Протягом 2011 – 2012 н. р. оформлено стенд, підготовлено презентацію діяльності роботи учителів методичного об’єднання, розроблено цільову програму «Шлях до серця».

   Учителі методичного об’єднання світової літератури та російської мови прагнуть навчити учнів на уроках, позакласних заходах, годинах спілкування мріяти, але не ставати рабами власних мрій; самостійно мислити, але й дослухатися до чужих думок; усвідомлювати поразки і пробачати іншим; не давати підрізати собі крила, бо життя вимагає творчого злету, а не тихих кроків із понурою головою. Разом із учнями педагоги створюють маленьке диво – Його Величність Урок, під час якого плекаємо Слово у долонях серця, намагаючись відчути його аромат і силу, переживаємо духовне очищення.  

   Нашому суспільству потрібна інтелектуально й соціально компетентна особистість, яка може творчо діяти та застосовувати набуті знання в нестандартних ситуаціях, може неординарно розв’язувати проблеми, створювати нове; потрібна така життєдіяльна особистість, яка може жити в гармонії із світом, своїм національним корінням і собою.