Вітаю Вас, Гість
Методичне об'єднання працює над проблемою: Створення умов для формування освіченої, творчої особистості громадянина, реалізація та самореалізація його природних задатків і можливостей в освітньому процесі.
 
Тема роботи шкільного закладу «Формування педагогічним колективом умов внутрішніх спонукань до навчальної діяльності учнів та подальшого саморозвитку їх мотиваційної сфери».
 
Головні завдання методичного об’єднання вчителів предметів суспільно-гуманітарного спрямування:
  • забезпечення умов для професійної самореалізації вчителів членів МО;
  • забезпечення виховного впливу на учнів, реалізація програми громадянської освіти й виховання;
  • впровадження у педагогічну діяльність інноваційних технологій навчання й виховання;
  • продовження роботи зі створення навчально-методичної бази;
  • забезпечення виконання документів МОН України, Управління освіти і науки облдержадміністрації, департаменту освіти Вінницької міської ради, міського методичного кабінету;
  • впровадження у навчально-виховний процес передового педагогічного досвіду;
  • стимулювання професійного зростання, підвищення педагогічної майстерності вчителів предметів суспільно-гуманітарного спрямування;
  • підготовка учнів одинадцятих класів до зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників з історії України;
  • забезпечувати впровадження допрофільного навчання в 8-9 класах ЗНЗ та профільного – в 10 – 11-х класах;
  • забезпечити об'єктивність оцінювання знань учнів протягом навчального року;
  • посилити увагу до формування в учнів логічного мислення, розумінні причинно-наслідкових зв'язків, вміння порівнювати різні правові явища, застосовувати набуті знання на практиці тощо. Урізноманітнювати форми роботи на уроках правознавства;
  • продовжувати позакласну роботу з питань культурно-історичної спадщини українського народу;
  • передплатити фахову літературу;
  • забезпечити системне викладання курсів за вибором, факультативів;
  • звертати більше уваги на диференційований підхід до слабовстигаючих учнів;
  • постійно підтримувати позитивне тло навчально-виховного процесу;
  • активізувати видавничу діяльність членів МО.
Форми роботи методичного об'єднання :
  • Робота з питань теорії та методики навчальних предметів.
  • Виявлення, апробація та впровадження передового педагогічного досвіду.
  • Розробка програми «Я - громадянин».
  • Вивчення рівня знань, умінь і навичок учнів.
  • Керівництво творчою роботою учнів.
  • Робота наставників з молодими педагогами.
  • Робота творчих груп.
  • Взаємовідвідування уроків.
  • Вивчення методичних, психолого-педагогічних новинок.
  • Проведення відкритих уроків з проблем, які поставлено на засіданнях МО.
  • Орієнтування педагогів на самоконтроль та аналіз педагогічної діяльності результатів навчального процесу.
  • Проведення предметно-методичних тижнів.
  • Обмін досвідом.

Очікувані результати:
  • розвиток інтересу учнів до історії як сфери знань і навчального предмета, власних освітніх запитів учнів і вміння їх задовольняти;
  • отримання та засвоєння системних знань про головні події, явища та тенденції в історії України та світу;
  • ознайомлення учнів з духовними і культурними надбаннями та цінностями, історико-культурними традиціями українського народу і цивілізації в цілому;
  • визначення, відбір і використання у процесі пошуку інформації про минуле різних видів історичних джерел, у тому числі текстових, візуальних та усних, артефактів, об’єктів навколишнього історичного середовища (музеїв, архівів, пам’яток культури та архітектури), а також інформаційно-комп’ютерних технологій;
  • вміння представляти обґрунтовані та структуровані знання з історії, власне розуміння історії з використанням відповідного понятійного апарату та виважено розглядати контраверсійні і суперечливі теми;
  • розвиток інтересу до суспільствознавства;
  • формування в учнів цілісної системи вмінь і навичок дослідження суспільних проблем, пропонування способів їх розв’язання, проведення аналізу та оцінювання суспільних явищ, процесів і тенденцій у державі та світі;
  • здійснення самостійного пошуку у різних видах джерел інформації про життя суспільства і людини в ньому;
  • формування активної громадянської позиції, загальнолюдських моральних якостей, правової та економічної культури, мотивації до соціальної активності.
  • Підвищення професійної компетентності, творчого потенціалу педагогів;
  • Використання набутого досвіду на практиці;
  • Поширення за межами школи кращого досвіду, створеного у середині колективу;
  • Підвищення рівня навчальних досягнень, вихованості, розвитку учнів;
  • Створення сприятливих умов для навчання і розвитку обдарованих учнів.
    Для ефективного викладання історії було організовано навчальний кабінет, в якому систематизовано навчально-методичне забезпечення викладання історії: методична література ( підручники, хрестоматії, книги для читання, збірники запитань і завдань з окремих курсів історії; збірники документів; методичні посібники та рекомендації; література довідкового характеру - словники (історичний, політичний, філософський, економічний, міфологічний); науково-популярна література з історії, науково-історична літературу, книги з історії культури; енциклопедії, статистичні збірники, журнал "Історія в школі"), дидактичний та роздатковий матеріал, наочні посібники та технічне обладнання, постійні і змінні експозиції. Також в кабінеті є засоби навчання, які можуть бути використані відповідно до діючих підручників і програм: історичні карти, демонстраційні картини, таблиці, альбоми, роздатковий матеріал; діапозитиви і діафільми, портрети, звукові посібники (аудіо-записи, DVD, CD диски); відеозаписи, комп'ютерні програми. Є в наявності постійні та змінні навчально-інформаційні стенди, фотоматеріали тощо. Створено картотеку довідкової літератури, методичної літератури для вчителя, для учнів, тематичну картотеку, яка містить індивідуальні, групові завдання для учнів, технологічні карти уроків. Створено комплект дидактичних матеріалів типових завдань, тестів, контрольних робіт, есе, творів та інших матеріалів для діагностики якості навчання та освітнього процесу.
    Кабінет історії оснащений телевізором та програвачем DVD та CD дисків. Викладачами методичного об'єднання розроблено рекомендації для самостійної та пошукової роботи учнів, з проектування їх навчальної діяльності, щодо виконання програми розвитку громадських умінь і навичок, з організації та виконання домашньої роботи, з організації роботи з історичними джерелами, складання політичного портрета історичного діяча, визначення причинно-наслідкових зв'язків історичних подій, з підготовки до різних форм навчально-пізнавальної діяльності (практикум, семінар, лабораторна робота, тестування, залік , колоквіум, співбесіда, іспит тощо). Розроблено методичні рекомендації «Шляхи підвищення мотивації на уроках».
 
    В умовах становлення громадянського суспільства та правової держави в сучасній Україні відбувається збагачення поняття «громадянин» новим змістом. Тому вчителі методичного об'єднання звертають особливу увагу на громадянську освіту та виховання учнів. Дана концепція являє собою сучасне розуміння значущості громадянського виховання як одного з пріоритетних напрямків системи освіти в цілому. Зміст концепції розкривається за допомогою викладу сукупності основних ідей, що визначають спрямованість, характер та інші компоненти громадянської позиції учнів, патріотичних почуттів. Основною метою концепції є визначення місця і ролі виховання учнів, метою якого є - виховати людину, здатну на соціально виправдані вчинки, в основі яких лежать загальнолюдські моральні та етичні цінності патріота, громадянина своєї Батьківщини, а для цього необхідно визначити комплекс умов, що забезпечують ефективність громадянського виховання в школі. У Національній доктрині освіти в Україні в якості пріоритетної висунуто завдання виховання громадянина: «Система освіти покликана забезпечити ... виховання патріотів України, громадян правової, демократичної, соціальної держави, які поважають права і свободу особистості і володіють високою моральністю ... ».
 

   
    Громадянське виховання - це багатопланова, систематична, цілеспрямована і скоординована діяльність освітньої системи школи з формування в учнів властивостей, притаманних характеристиці громадянина, патріота своєї країни:
  • вміння жити в умовах ринку, забезпечуючи собі економічну самостійність;
  • здатність інтегруватися в сформовану систему суспільних відносин;
  • вміння встановлювати контакти з іншими людьми;
  • готовність до об'єднання для вирішення особисто і суспільно значущих проблем, до співпраці і порозуміння;
  • неприйняття агресії, жорсткості, насильства над особистістю;
  • вміння любити свою Батьківщину.
    Мета громадянського виховання - сформувати гідного громадянина і патріота України - людину, що володіє широкими правами, відповідно Міжнародним правам людини, що знає свої права і вміє їх захищати, нетерпиму до проявів насильства і сваволі, людини, яка чесно, за велінням серця виконує свої обов'язки , відчуває нерозривний зв'язок зі своєю батьківщиною, її минулим, сьогоденням і майбутнім і постійно бере на себе відповідальність за її долю, своїми конкретними справами допомагає своїй країні стати сильніше і багатше.
   
    Для досягнення цієї мети потрібно виконання наступних основних завдань:
1) Проведення науково-обгрунтованої управлінської та організаторської діяльності щодо створення умов ефективного громадянського виховання учнів.
2) Затвердження в свідомості і почуттях учнів уявлень про загальнолюдські цінності, погляди і переконання, поваги до культури і історичного минулого України, до її традицій.
3) Створення ефективної системи громадянського виховання, яка забезпечує оптимальні умови розвитку в учнів основних громадянських якостей і почуття патріотизму.
4) Створення механізму, що забезпечує ефективне функціонування цілісної системи громадянського виховання учнів. Основоположні принципи і напрями їх реалізації.
   
    До числа визначальних принципів, які є важливою умовою реалізації цілей і завдань громадянського виховання відноситься визнання високої соціальної значимості громадянськості, патріотизму. Громадянське виховання володіє високим рівнем комплексності, тобто охоплює своїм впливом усі вікові категорії учнів, всі сторони життя і взаємодії особистості з навколишнім світом.
   
    Серед основних принципів громадянського виховання, що представляють собою вихідні положення при здійсненні практичної діяльності в цій сфері виділяються:
  • науковість, гуманізм, демократизм;
  • пріоритетність історичної, культурної спадщини України, її духовних цінностей і традицій;
  • системність, наступність і безперервність у розвитку учнів, з урахуванням вікових особливостей;
  • різноманіття форм, методів і засобів, використовуваних з метою забезпечення ефективності виховання;
  • його спрямованість на розвиток можливостей, здібностей і якостей кожної особистості на основі індивідуального підходу;
  • тісний і безперервний зв'язок з іншими видами виховання.
    Реалізація цих принципів здійснюється за наступними напрямками:
    Соціальний - формування сумлінного ставлення до навчання; формування терпимості до чужої віри (релігійні відносини); формування культури міжособистісних відносин (в тому числі міжнаціональних); виховання поваги до традицій сім'ї; формування взаєморозуміння між сім'єю і дитиною. Він включає: ознайомлення з основами людського спілкування (комунікативного, інтерактивного: вміння взаємодіяти із співрозмовником, перцептивного: вміння сприймати, відчувати співрозмовника), розвиток культури міжособистісних відносин, відповідальності за свої вчинки. Розуміння і сприйняття різних релігійних культур, здатність результативно і з високою ефективністю виконувати громадські обов'язки і досягати конкретних цілей, уміння прогнозувати і реалізовувати плани свого професійного зростання.
    Політичний - виховання правової культури; формування розуміння політичних і правових подій; формування послідовної, твердої, аргументованої активної громадянської позиції і патріота своєї країни. Він включає: політичну і правову грамотність, ознайомлення з законами держави, особливо з правами та обов'язками громадянина України; виховання готовності робити все від себе залежне для збереження незалежності України, її економіки, культури, моральності, духовності, соціальної сфери і т.д .
    Економічний - формування функціональної економічної грамотності; дбайливого ставлення до питань власності. Він включає: формування сумлінного ставлення до державної і особистої власності, вибір і принципи раціональної поведінки в соціумі, принципи аналізу та прийняття економічних рішень, спрямованих на покращення економічної ситуації в країні, економічного зростання, уникання «головних» економічних хвороб (інфляція, безробіття, спад економічного розвитку).
    Моральний - виховання почуття прекрасного; виховання любові до Батьківщини; знання та формування поваги до Українських традицій (у тому числі релігійних); формування загальнолюдських цінностей. Він включає: розвиток високої культури і освіченості, формування високоморальних, професійно-етичних норм поведінки, безмежну любов і відданість Батьківщині, гордість за приналежність до Українського народу, його звершень, випробувань і проблем, шанування національних святинь і символів, готовність до самовідданого служіння суспільству і державі, формування якостей відповідальності і колективізму.