З-поміж багатьох функцій, які виконує сім'я, найважливішою е виховна. Проте сім'я не є ізольо­ваним мікросередовищем: багатоканальні зв'язки з'єднують її із суспільством; різноманітні зовнішні чинники впливають на її виховну функцію. Важ­ливе місце тут посідають заклади освіти, педагоги, які завдяки фаховій освіті володіють необхідними психолого-педагогічними знаннями, професійни­ми вміннями і навичками, є важливою складовою в педагогічному трикутнику «дитина-батьки-вчитель».

      Важливу функцію координації виховних дій сім'ї за сучасних умов покладено на освітній заклад, і від того, як організована і реалізована робота з батьками кожного навчального закладу і кожного його окремого класу, значною мірою залежить успішність процесу навчання і виховання дітей. Суттєвим за своєю значущістю завданням є широ­ке залучення батьків, усіх дорослих членів сім'ї до співпраці з педагогічним колективом, до активної участі в житті навчального закладу, класу.

      Установлення та підтримка педагогічної співдії «діти — батьки — педагоги» повинні вибудовувати­ся на принципах взаємоповаги, довіри, відповідальності та рівноправного партнерства.

      Основою такої співдії повинна стати єдність у ставленні до дитини як до найвищої цінності. Зміст педагогічної діяльності вчителя у зазначеній співдії повинен спрямовуватися на підвищення готовності батьків до виховання дітей, на усвідомлення ними важливості відповідального батьківства, на переда­чу всім дорослим членам родини певної психолого-педагогічної, фізіолого-гігієнічної, правової та іншої інформації, на формування у них відповідних практичних умінь та навичок.

      Організація роботи з батьками в освітньому зак­ладі — багатоаспектна і має великі педагогічні можливості. Успіх в організації роботи з батьками значною мірою залежить від особистості та авто­ритету педагога, його професійності, високих мо­ральних, людських якостей, вміння спілкуватися з батьками, колегами, дітьми. Вчитель початкових класів, а в подальшому шкільному житті дітей класний керівник, - це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність із колекти­вом учнів класу, їхніми батьками, організовує та проводить позаурочну та культурно-масову роботу, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов адя виконан­ня завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їхнього соціального захисту. Відповідно до «Положення про класного керівника навчального закладу системи середньої освіти» класний керівник (учитель початкових класів) координує виховну роботу батьків, учи­телів, психолога, медичних працівників, інших учасників навчально-виховного процесу щодо ви­конання завдань навчання та виховання у класно­му колективі. Він має право вносити пропозиції на розгляд батьківських зборів класу щодо матеріаль­ного забезпечення, відвідувати учнів (вихованців) за місцем проживання (за згодою батьків, опікунів, піклувальників), вивчати умови їхнього побуту та виховання тощо.

      Зміст робота з формування педагогічної культури батьків можна визначити як спеціально організова­ну діяльність щодо надання допомога сучасній сім'ї у виконанні нею виховної функції. Неабияка роль у цій роботі відводиться батьківським зборам, визначаючи їхню тематику і форми проведення.

      Методологічним підґрунтям цієї діяльності є право кожної дитини на таких батьків, які здатні забезпечити їй можливість всебічного розвитку і сімейного добробуту. Формування педагогічної культури батьків є частиною соціальної політики сучасного українського суспільства.

      Важливе завдання освітнього закладу, вчителя - допомога батькам у виконанні ними функції вихо­вателів - не лише створення гармонічних взаємин між батьками та дітьми, але й їхніх передумов: пев­ного способу життя і доброзичливих взаємин усіх членів родини.

      Отже, формування педагогічної культури сучас­ної сім'ї - це процес виховання і перевиховання дорослих: батьків, інших членів родини, навіть опосередковано дітей, який може бути корисним і необхідним навіть тим батькам, які, виховуючи дітей, не відчувають певних проблем.

      Учителеві, насамперед, потрібно пам'ятати, що спілкування з батьками - одна з основних складо­вих успішної роботи з дітьми. Знання складу сім'ї, особливостей виховання, залучення батьків до ново­го шкільного життя дитини - умови успішної адап­тації наймолодших школярів до шкільного життя.

      Не потрібно забувати педагогу про роботу з неблагополучними сім'ями, корекцію виховної діяльності родин із різним типом сімейного благо­получчя або дисфункційних, умови життя в яких негативно впливають на розвиток особистості ди­тини. Корекція виховної діяльності дис­функційних родин повинна починатися з глибоко­го і змістовного вивчення вчителем умов життя, побуту, взаємин між дорослими і дітьми, особис­тості кожного із батьків, рівня їхньої загальної та педагогічної культури. Учителеві необхідно не ли­ше виявити основну причину неблагополуччя, але і його витоки, що закладені в особистості батьків, інших дорослих членів сім'ї, визначити най­істотніші помилки в сімейному вихованні та шля­хи їхнього усунення, тобто окреслити можливості застосування індивідуального підходу до членів та­ких родин на батьківських зборах, із обов'язковим дотриманням педагогічного такту, Доброзичливим ставленням до батьків і дітей, із врахуванням індивідуальних особливостей родини, демонструю­чи вміння розуміти труднощі та негаразди, з опо­рою на позитивне в особистості кожного з дорос­лих і дитини, вірою у можливість поліпшення мо­рально-психологічного клімату родини за умови копіткої роботи, розумінням специфічності випад­ку сімейного неблагополуччя, торкнутися пробле­ми і запропонувати обговорюй її на батьківських зборах, щоб окреслити шляхи роботи з такою сім'єю (або сім'ями).

 Основні форми роботи з батьками

      Відвідування родини дитини багато дає для її вивчення, встановлення контакту з дитиною, її батьками, з'ясування умов виховання, якщо не пе­ретворюється на формальний захід. Педагогові не­обхідно заздалегідь погодити з батьками зручний для них час відвідування, а також визначити мету свого візиту. Прийти до дитини додому - це озна­чає прийти в гості. Тому треба бути в гарному настрої, привітним, доброзичливим. Варто забути про скарги, зауваження, не допускати критики на адресу батьків, їхнього сімейного господарства, способу життя, поради (одиничні!) давати тактовно, ненав'язливо. Поведінка і настрій дитини (радісний, розкутий, притихлий, збентежений, привітний) також допоможуть зрозуміти психо­логічний клімат родини.

      День відкритих дверей, як досить розповсюджена форма роботи, дає можливість ознайомити батьків із шкільним закладом, його традиціями, правила­ми, особливостями освітньо-виховної роботи, зацікавити нею й залучити до участі. Проводиться як екскурсія по шкільній установі з відвідуванням групи, де виховуються діти батьків, які прийшли. Можна показати фрагмент роботи шкільної уста­нови (колективна праця дітей, збори на прогулянку й ін.). Після екскурсії й перегляду директор (завідувач) або вчитель (вихователь) розмовляють із батьками, з'ясовують їхнє враження, відповідають на питання, які виникають.

Бесіди

      Бесіди проводяться як індивідуальні, так і гру­пові. Потрібно чітко визначити мету: що необхідно з'ясувати, чим можемо допомогти. Зміст бесіди ла­конічний, значущими для батьків, підноситься та­ким чином, щоб спонукати співрозмовників до висловлення своїх думок. Педагог повинен уміти не тільки говорити, але й слухати батьків, виявля­ти свою зацікавленість, доброзичливість.

      Педагог може скласти систему консультацій, які проводяться індивідуально або для підгрупи батьків. На групові консультації можна запрошу­вати батьків різних груп, що мають однакові проблеми або, навпаки, успіхи у вихованні (примхливі діти; діти з яскраво вираженими здібностями до малювання, музики). Цілями кон­сультації є засвоєння батьками певних знань, умінь; допомога їм у розв'язанні проблемних пи­тань. Форми проведення консультацій різні (кваліфіковане повідомлення фахівця з наступним обговоренням; обговорення статті, заздалегідь прочитаної всіма запрошеними на консультацію; практичне заняття, наприклад, на тему «Як розучувати з дітьми вірші»).

      Індивідуальні тематичні консультації корисні як для вчителя, так і для батьків. Батьки одержують реальне уявлення про шкільні справи та поведінку дитини. Обмінявшись інформацією, обидві сторо­ни, можливо, дійдуть взаємної згоди в питанні конкретних форм батьківського сприяння.

      У спілкуванні з батьками педагог повинен вияв­ляти максимум тактовності. Неприпустимо соро­мити батьків* натякати на невиконання ними сво­го обов'язку стосовно сина чи дочки. Підхід учите­ля повинен бути таким: «Перед нами стоїть загаль­на проблема. Що ми можемо зробити для її розв'язання?». Тактовність особливо важлива з ти­ми батьками, які впевнені, що їхні діти не здатні на дурні вчинки. Не знайшовши до них правильного підходу, педагог зіштовхнеться з їхнім обуренням і відмовленням від подальшого співробітництва.

      Принципи успішного консультування - довірливі стосунки, взаємоповага, зацікавленість, компетентність.

      Форма вироблення в батьків педагогічних умінь із виховання дітей, ефективного розв'язання педа­гогічних ситуацій - своєрідне тренування педа­гогічного мислення батьків-вихователів. У ході пе­дагогічного практикуму вчитель пропонує знайти вихід із йкої-небудь конфліктної ситуації, що мо­же скластись у родині у взаєминах батьків і дітей, батьків і школи тощо, пояснити свою позицію в тій чи іншій передбачуваній ситуації Чи ситуації, яка виникла в реальності. Ця форма роботи дає можливість розповісти про способи й прийоми навчання й показати їх: як читати книгу, розгляда­ти ілюстрації, розмовляти про прочитане, як готу­вати руку дитини до письма, як вправляти артику­ляційний апарат.

      Батьківські збори проводяться групові й загальні (для батьків усього закладу). Загальні збори ор­ганізовуються 2-3 рази на рік. На них обговорюють завдання на новий навчальний рік, результати освітньої роботи, питання фізичного виховання й проблеми літнього оздоровчого періоду тощо. На загальні збори можна запросити лікаря або пред­ставника методичної служби міста. Передбачаються виступи батьків. Групові збори проводяться раз на 2-3 місяці. На обговорення виносять 2-3 питання (одне питання готує вихователь, інші питання мож­на запропонувати підготувати батькам або комусь із фахівців). Щорічно одні збори доцільно присвячу­вати обговоренню сімейного досвіду виховання дітей. Обирається тема, актуальна для даної групи, наприклад: «Чому наші діти не люблять працюва­ти?», «Як виховати в дітей інтерес до книги?», «Те­левізор - друг чи ворог у вихованні дітей?».

      Круглий стіл - одна з форм роботи з батьками. У ньому беруть участь педагоги, психолог, інші фахівці. Учасники вільно спілкуються один з одним. Темами подібних засідань можуть бути: «Розвиток допитливості у школярів», «Розвиток мовлення», «Спеціальна готовність далини до школи» тощо. Такі засідання можна провести в кожній віковій групі, ставлячи акценти на завданнях програми, за якою працює навчальний заклад. Доцільно вико­ристовувати такі методи, як постановка дискусійних питань, аналіз педагогічних ситуацій, повідомлення фахівців із проблеми, обмін досвідом батьків, відповіді на їхні питання фахівців. Батькам можна показати відкритий урок (або відеозапис) із дітьми, організувати виставку літератури для дітей і батьків із певної проблеми. Пропонується розкрити батькам сутність навчання молодших Школярів, його спе­цифіку, яка полягає у використанні ігрових прийомів. Доречним буде відкритий урок для батьків із дітьми або ж відеоматеріали фрагментів уроків із математики, розвитку мовлення, варто звернути увагу на дидактичний матеріал, методи навчання дітей, сюрпризні моменти на уроках.

 Батьківські вечори 

     Батьківські вечори проводяться в класі 1-2 рази на рік або в присутності дітей, або без них. Це свя­то спілкування батьків із батьками друзів дитини, це свято спогадів про власне дитинство й дитин­ство своєї дитини, це пошук відповідей на запи­тання, які ставить життя перед батьками. Теми батьківських вечорів можуть бути найрізно­манітнішими. Головне, щоб у ході вечора батьки вчилися слухати та чути один одного, самих себе, свій внутрішній голос. Теми батьківських вечорів можуть бути такими: «Рік народження моєї дити­ни - яким він був, цей перший рік?», «Перші книжки дитини», «Майбутнє моєї дитини. Яким я його бачу?», «Друзі моєї дитини», «Свята нашої родини», «Можна» й «не можна» у нашій родині», «День народження нашої родини - як ми його святкуємо?», «Пісні, які співали ми у своєму ди­тинстві, й пісні сьогоднішнього дитинства», «Вечір спогадів. Покарання та заохочення в нашій ро­дині», «Запитання дітей, що ставлять дорослих у глухий кут», «Фотографії нашого дитинства».

      Брифінг - це зустріч, на якій коротенько викла­дається позиція із якогось актуального питання. Може проводитися вчителем, вихователем групи продовженого дня або фахівцем, що заздалегідь готується до відповіді на запитання з певної теми. Дозволяє максимально активізувати батьків. Дві команди, одна ставить запитання - інша відповідає; організатор ставить запитання - бать­ки відповідають.

      На відміну від батьківських зборів, в основі яких навчально-повчальна форма спілкування, клуб бу­дує відносини з родиною на принципах добровіль­ності, особистої зацікавленості. У такому клубі людей поєднує загальна проблема й спільні пошу­ки оптимальних форм допомоги дитині. Тематика зустрічей формулюються й запитуються батьками. Сімейні клуби - динамічні структури. Вони мо­жуть зливатися в один великий клуб або ділитися на більш дрібні - все залежить від теми зустрічі й задуму організаторів.

      Це одна з найцікавіших форм підвищення педа­гогічної культури. Відмінна риса диспуту полягає в тому, що він дозволяє втягнути всіх присутніх в обговорення поставлених проблем, сприяє вироб­ленню вміння всебічно аналізувати факти та яви­ща, спираючись на отримані навички та накопиче­ний досвід. Успіх диспуту багато в чому залежить від його підготовки. Орієнтовно за місяць учасни­ки повинні познайомитися з темою майбутнього диспуту, основними питаннями, літературою.

      Найвідповідальніша частина диспуту - прове­дення спору. Багато що визначає тут поведінка ве­дучих (їм може бути педагог або хтось із батьків). Необхідно заздалегідь установити регламент, ви­слухати всі виступи, запропонувати аргументувати свою позицію, наприкінці диспуту підбити підсум­ки, зробити висновки. Головний принцип диспуту - повага до позиції та думки будь-якого учасника.

      Темою диспуту може бути будь-яка спірна проб­лема сімейного та шкільного виховання, наприк­лад «Приватна школа - «за» і «проти».

      Під час дискусії можна використовувати такі ме­тоди, як постановка спірних питань, ознайомлен­ня батьків із результатами тестування дітей, надан­ня слова фахівцям, аналіз педагогічних ситуацій. Рекомендується проведення дискусій за аналогією до телевізійних ток-шоу. Наприклад, розподілити учасників на дві групи: перша - ті, хто вважає, що розумовий розвиток дитини - це вміння писати, рахувати, читати; друга - батьки з іншим поглядом: головне - всебічний розвиток дитини, її пізнавальна активність. Необхідно дати мож­ливість висловитися представникам різних думок, надати слово фахівцеві, аргументувати правильну позицію. Для підвищення інтересу слухачів до проблеми можна навести як приклад висловлю­вання дітей, продукти дитячої творчості, відеоролики й ін. Наприкінці слід підбити підсумок.

      Наочні форми роботи з батьками - це підготов­ку пам'яток, папок-пересувок, матеріалу на стен­дах, фотовиставки й ін. Наприклад, можна підго­тувати для батьків у письмовому вигляді показни­ки розумового розвитку дітей за віковими групами або запропонувати наочний матеріал на розвиток пам'яті, уваги, уяви, мислення, а також варіанти проведення дидактичних ігор із дітьми.

 Батьківські ринги

      Ринг - одна із дискусійних форм спілкування батьків і формування батьківського колективу. Проведення батьківських рингів у школі необхідне. Батьківський ринг проводиться для того, щоб бага­то батьків могли переконатися у правильності або хибності своїх методів виховання та протести «ревізію» свого педагогічного арсеналу, замисли­теся над тим, що у вихованні дитини вони роблять правильно, а що не зовсім доречне. Корисність та­ких зустрічей полягає ще в тому, що вони дозволя­ють зняти будь-які закулісні розмови серед батьків про питання організації освітнього простору їхніх дітей, змісту навчального й виховного процесу. Зразки тем батьківських рингів можуть бути таки­ми: «Погані звички - спадковість чи вплив соціуму?», «Що ви робите, якщо маєте проблеми із дисципліною у своєї дитини?», «Чи можна карати дитину у власному домі?», «Як навчити дитину завжди та скрізь бути людиною?», «Спокуси та шляхи їх подолання», «За» і «проти» шкільної фор­ми», «Чи потрібні дитині свята?», «Труднощі шкільного уроку. У чому вони полягають?».

      Кожна сторінка журналу - це усне повідомлення, яке може бути проілюстровано дидактичними посібниками, прослуховуванням магнітофонних записів, виставками виробів, малюнків, книг. Жур­нал складається з 3-6 сторінок, інформація якої за тривалістю займає від 5 до 10 хвилин, таким чи­ном, загальна тривалість становить 40 хвилин. До­сить великий обсяг інформації, розміщений у відносно короткому відрізку часу становить значний інтерес для батьків. Батькам заздалегідь пропо­нується література для ознайомлення з проблемою, практичні завдання, питання для обговорення. Ця форма може проводитися регулярно із заданими рубриками, які мають місце в тому або іншому журналі, наприклад: «Поради фахівця», «Це цікаво знати», «Говорять діти» й ін. Рубрики наповнюють­ся педагогічним змістом із тем, які будуть висвітлюватися. Наприклад, поради може дати психолог, соціальний педагог, лікарі, інші фахівці. В «Усному журналі» висвітлюються актуальні проб­леми Інтелектуального розвитку дитини. Головне - зробити такі зустрічі не формальними, а зацікави­ти батьків, відповідати на їхні питання, не захоп­люватися теорією, а підносити матеріал переконли­во, доступно, опираючися на досвід.

 Лекції

      Це форма психолого-педагогічної освіти, що розкриває сутність тієї чи іншої проблеми виховання. Кращий лектор - сам учитель-вихователь, який знає інтереси, проблеми та турботи батьків. Головне в лекції - науковий аналіз вихов­них явищ, ситуацій, тому в лекції варто розкрива­ти причини явищ, умови їхнього протікання, ме­ханізм поведінки дитини, закономірності розвитку її психіки, правила сімейного виховання. При підготовці лекції варто враховувати її структуру, логіку, можна скласти план основних ідей, думок, фактів і цифр. Одна з необхідних умов лекції - опора на досвід сімейного виховання. Метод спілкування під час лекції - невимушена розмова, задушевна бесіда, діалог зацікавлених однодумців. Тематика лекцій повинна бути різноманітною, цікавою й актуальною для батьків, наприклад: «Ре­жим дня школяра», «Що таке самовиховання?», «Індивідуальний підхід і врахування вікових особ­ливостей молодших школярів у сімейному вихо­ванні», «Дитина і природа», «Мистецтво в житті дітей», «Статеве виховання дітей».

      Це форма педагогічної освіти, що передбачає розширення, поглиблення та закріплення знань про виховання дітей. Конференції можуть бути на­уково-практичними, теоретичними, читацькими, з обміну досвідом, конференції матерів, конференції батьків. Конференції проводяться раз на рік, вони вимагають ретельної підготовки. Основна мета конференції — обмін досвідом сімейного вихован­ня. Конференція зазвичай відкривається вступним словом директора школи (якщо це загальношкільна конференція) або класного керівника (якщо вона класна). Зі стислими, заздалегідь підготовленими повідомленнями про свій досвід сімейного вихо­вання виступають батьки. Таких повідомлень може бути три-чотири. Потім надається слово всім ба­жаючим. Підсумки підбиває ведучий конференції. На конференції може виступити фахівець. Його виступ дається «для запалу», щоб викликати обго­ворення, а ще краще дискусію. Конференція може проходити в рамках однієї шкільної установи, але практикуються й конференції міського, районного масштабів. Важливо визначити актуальну тему конференції («Турбота про здоров'я дітей», «Прилу­чення дітей до національної культури», «Роль родини у вихованні дитини»). До конференції готується виставка дитячих робіт, педагогічної літератури, матеріалів, які відбивають роботу навчального зак­ладу, і т.д. Завершити конференцію можна спіль­ним концертом дітей, співробітників школи, членів родин.

 Бібліотека спеціальної літератури

      Бібліотека спеціальної літератури - значна допо­мога в роботі клубів із проблемі виховання, навчан­ня й розвитку дітей. Педагога стежать за своєчас­ним обміном, підбором необхідних книг, склада­ють анотації новинок.

Бібліотека ігор (ігротека)

      Це нетрадиційна форма взаємодії з родиною. Оскільки ігри вимагають участі дорослого, це зму­шує батьків спілкуватися з дитиною. Якщо тра­диція спільних домашніх ігор існує, у бібліотеці з'являються нові ігри, придумані дорослими разом із дітьми.

 Гурток «Працьовиті ручки»

      Гурток «Працьовиті ручки» залучає бабусь, які разом із дитиною мають можливість спільно тво­рити дива своїми руками. У приміщенні, де пра­цює гурток, діти й дорослі можуть знайти все не­обхідне Для художньої творчості: папір, картон, покидькові матеріали й ін.