Personal site - Мотивація як засіб оптимізації процесу вивчення іноземної мови

Мотивація як засіб оптимізації процесу вивчення іноземної мови, спрямований на залучення учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності

Колектив методичного об’єднання вчителів іноземних мов другий рік комплексно працює над реалізацією науково-методичної проблеми: «Мотивація як засіб оптимізації процесу вивчення іноземної мови, спрямований на залучення учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності» у межах загально шкільної науково-методичної проблеми: «Формування педагогічним колективом умов внутрішніх спонукань до навчальної діяльності учнів та подальшого саморозвитку їх мотиваційної сфери», та активізує самоосвітню діяльність щодо вивчення сучасних підходів мотивування учнівської молоді в навчанні і вихованні.

Робота над проблемними темами здійснюється через удосконалення методики проведення нестандартних уроків, гуртків.

Актуальність теми пов’язана із тими змінами, які відбуваються сьогодні в суспільних відносинах, засобах комунікації (використання нових інформаційних технологій). Вони вимагають підвищення комунікативної компетенції школярів, вдосконалення їх філологічної підготовки.

З розвитком економічних, політичних і культурних взаємовідносин між Україною та іншими країнами Європи виникають сприятливі умови для обміну учнів, поглиблення міжнародного співробітництва, розширення участі навчальних закладів, педагогів у реалізації спільних освітніх міжнародних проектів. Тому цілком зрозуміло, що саме в наш час соціальне замовлення висуває нові вимоги до навчально-пізнавального процесу загальноосвітніх навчальних закладів, метою яких є формування та розвиток творчої, соціально адаптованої, готової до продуктивної діяльності в умовах ринкового неоднозначного економічного суспільства особистості, яка вільно володіє однією або кількома іноземними мовами і здатна спілкуватися з носіями різних мов.

Виходячи з цього, головного значення для вчителів МО набуває забезпечення високого рівня мотивації вивчення іноземної мови, що потребує обґрунтування психолого-педагогічних умов, які б сприяли формуванню мотивації учіння учнів при вивченні іноземної мови, що, в свою чергу, сприяло б підвищенню ефективності процесу навчання.

Вчителі методичного об’єднання іноземних мов розглядають кожну дитину не стільки як об’єкт, що потребує впливу, скільки як особистість, що інтенсивно розвивається в процесі навчальної діяльності. І щоб учень займав активну позицію в процесі навчальної діяльності, він повинен мати потужні джерела мотивації до навчання. Тому вчителі методичного об’єднання щоденно застосовують своє основне педагогічне мистецтво - це вміння спонукати, а не примушувати. Така система передбачає позитивну аргументацію методів і засобів впливу на дитину, за якою майстерність учителя виявляється в тому, що він стимулює учня робити все з власної волі, з бажанням і радістю. Отже, в основу своєї навчальної діяльності вчителі МО закладають оптимістичну гуманістичну концепцію, яка зорієнтована на великі потенціальні здібності й можливості самих учнів. Адже дана концепція ґрунтується на тому положенні, що саме спонукальна, а не примусова сила навчання й виховання здатна перетворити дитину з об’єкта впливу педагогів на суб’єкт особистого розвитку.

Однак, особливо важливим є те, що вчителі розвивають в своїх учнів мотиви обов’язку і відповідальності в навчанні. Діти намагаються перемогти всі ймовірні труднощі, відчувають радість від цих перемог, навіть з тих тем, до яких не мають безпосереднього інтересу. У цьому полягає органічний зв’язок мотивів обов’язку та інтересу, про які кожен вчитель МО пам’ятає і не протиставляє їх між собою.

Отже, ми формуємо в учнів мотиви обов’язку та відповідальності на основі методів пояснення суспільного й індивідуального значення навчання, методів вправ, методів похвали за успішне й сумлінне виконання обов’язків, методів оперативного контролю за виконанням вимог.

Інноваційна значущість досвіду вчителів іноземних мов полягає в умінні встановлювати баланс між стимулами і мотивами під час вивчення іноземних мов. Цей баланс сприяє тому, що учні бажають вивчати іноземну мову протягом усіх років навчання в школі (саме бажають, а не мусять). Вчитель кафедри є безпосереднім уособленням педагогічного процесу, людиною, на яку рівняються і з якою порівнюють себе учні. А тому він постійно поліпшує свою майстерність та якість викладання, вдосконалює методи і прийоми роботи, стимулює пізнавальну активність учнів, спонукає практично застосовувати набуті знання.

З метою підвищення науково-теоретичного та методичного рівня кожен вчитель постійно працює над темою самоосвіти, яка тісно пов’язана з темою школи та методичного об’єднання. У роботі над своєю проблемою учитель систематизує методичні розробки з даного питання, реалізує її у своїй практичній діяльності та узагальнює напрацьований досвід. До прикладу, вчитель Сиротинська Т.В. працює над темою «Впровадження передових ідей і перспективних технологій як фактор оптимізації мотивацій щодо вивчення іноземних мов», Климчук Н.В. - «Особливості розвитку мотивації до навчальної діяльності в обдарованих учнів», Бичкова Г.М. - «Мотиваційні передумови навчання культури спілкування німецькою мовою старшокласників», Ліщенюк Л.Л. - «Запобігання перевантаженню учнів на уроках німецької мови з метою збереження мотивації до навчання», Опольська І.В. - «Мотивація в структурі навчальної діяльності молодших школярів» тощо.

Всі вчителі методичного об’єднання здійснюють заходи щодо використання Європейського мовного портфоліо у навчально-виховному процесі з іноземної мови як ефективної технології, що допомагає планувати власну навчальну діяльність з предмета та розвинути в учнів здатність до самооцінювання в іншомовному навчанні. Будучи практичною реалізацією загальноєвропейської концепції компетентнісного підходу до навчання, портфоліо виконує ряд соціальних, педагогічних та інформаційних функцій, а саме:

розвиває і підтримує мотивацію кожної людини до вивчення мов протягом усього життя;
забезпечує учня надійним і доступним інструментом для визначення своїх досягнень в оволодінні іноземними мовами, подальшого вдосконалення своїх знань та умінь;
дає вчителю можливість об’єктивно оцінити свою викладацьку діяльність і внести в неї корективи;
забезпечує соціальну мобільність в рамках єдиної Європи.

На засіданнях МО систематично проводиться огляд новинок педагогічної та методичної літератури з іноземних мов.

Вчителі беруть участь у ярмарці педагогічних технологій та виставок, які організовуються на засіданнях МО.

Для підвищення свого фахового рівня вчителі МО беруть участь у різноманітних семінарах та науково-практичних тренінгах спільно з викладачами кафедри іноземних мов ВДПУ ім. М. Коцюбинського з метою вдосконалення сучасних технологій викладання іноземних мов.

Знаємо, що невід’ємною частиною професійної діяльності сучасного вчителя іноземних мов середнього загальноосвітнього закладу є науково-дослідницька та науково-методична робота, що характеризується вивченням наукових проблем, узагальненням результатів дослідження в статтях, навчально-методичних посібниках тощо. Таким чином, науково-педагогічна діяльність вчителя органічно поєднує в собі постійний науковий пошук, методичне вдосконалення та мистецтво навчання.

Для того, щоб в повній мірі застосувати теоретичні дослідження тем самоосвіти на практиці вчителі англійської та німецької мов використовують у своїй роботі комунікативну, мовну, мовленнєву, соціокультурну та соціолінгвістичну, дискурсивну, стратегічну, тематичну та професійну компетенції. Структура комунікативної компетенції складається з таких чинників:

а) мовленнєвої компетенції, що ґрунтується на чотирьох видах компетенцій: в аудіюванні, говорінні, читанні та письмі. Ми зазначимо, що компетенція у говорінні включає компетенцію в діалогічному та монологічному мовленнях; лексична компетенція включає лексичні знання і мовленнєві лексичні навички; граматична – граматичні знання і мовленнєві граматичні навички; фонологічна – фонетичні знання та мовленнєві слухо-вимовні навички;

б) мовної компетенції, що є інтегративною та включає мовні знання (лексичні, граматичні, фонетичні та орфографічні), відповідні навички. Знання лише мовного матеріалу не забезпечує формування мовленнєвих умінь, учні мають здобути відповідні мовні знання, і в них необхідно сформувати конкретні мовленнєві навички для створення та розпізнання інформації;

в) дискурсивної компетенції, що включає комунікативні вміння, пов'язані з умовами реалізації окремих мовленнєвих функцій із застосуванням адекватних мовних моделей-зразків;

г) соціокультурної та соціолінгвістичної компетенції, що включають знання, уміння використовувати у спілкуванні та пізнанні іншомовні соціокультурні і соціолінгвістичні реалії. Іншими словами, це – сформованість в учнів цілісної системи уявлень про національно-культурні особливості країни, що дозволяє асоціювати з мовною одиницею ту ж інформацію, що і носій мови, і досягти у такий спосіб повноцінної комунікації;

д) стратегічної компетенції, що передбачає уміння вибирати ефективні стратегії для розв'язання комунікативних завдань; розвиток здатності учнів до самостійного навчання і самовдосконалення, бажання спілкуватися, слухати і розуміти інших, планувати навчальний процес, уміння адекватної оцінки та самооцінки.

Вчителі МО застосовують в процесі викладання іноземних мов наступні сучасні теорії навчання:

Теорія планомірного формування знань, умінь і розумових дій П.Я. Гальперіна;
Теорія формування наукових понять у школярів В.В. Давидова;
Теорія проблемного навчання Л.В. Занкова та А.М. Матюшкіна.

Якщо ж аналізувати розкриття запропонованих інновацій в організації навчально-виховного процесу, то варто було б зазначити, не існує жодного готового рецепту того, як навчити сучасного школяра мистецтву пізнавати та прагнути домагатися успіху в різних видах діяльності, пошуку відповідей на запитання «чому?», «навіщо?», «заради чого?». Але вважаємо, що насамперед треба зрозуміти дитину як особистість, розгледіти її індивідуальні особливості. Прив'язати навчальні завдання до життєвого досвіду дитини, спонукати її до формування сталих позитивних мотивів для набуття знань, умінь і навичок, інтелектуального інтересу.

У початковій школі навчальну діяльність всіх учнів підтримуємо переважно за рахунок:

самозадоволення;
зростання самооцінки;
самоповаги;
усвідомлення необхідності навчання.

Стимулом для цього є похвала, хороша оцінка.

У старших класах цього вже іноді недостатньо. Тому постійно застосовуємо один з дієвих прийомів стимулювання інтересу до навчання – створення ситуації успіху у школярів, які зазнають труднощів у навчанні, і досягаємо його через:

доступне на певному етапі завдання, що підтримує впевненість у собі;
повагу та визнання учня як особистості;
виважену критику, яка підштовхує до нових успіхів (Я знаю, ти це можеш!);
забезпечуємо сприятливу морально-психологічної атмосферу в ході виконання завдань;
евристичний та креативний підхід до організації навчання;
диференціацію допомоги у виконанні завдань.

Оскільки мотивація школярів до навчання є однією з основних складових навчально-виховного процесу, то спрямованість дій вчителя іноземних мов визначається його прагненням і життєвою необхідністю підвищити рівень мотивації навчання своїх учнів – від негативного і нейтрального до позитивного, відповідального, дієвого. І в цьому процесі визначаємо загальні прийоми діяльності:

роз'яснюємо значущість навчання;
розкриваємо перспективи подальшого життя;
уміло застосовуємо заохочення і покарання;
створюємо умови для почуття успіху, задоволення від досягнутого;
впроваджуємо в процес навчання дискусії;
використовуємо інтерактивні технології.

Найкращий учитель той, хто пробуджує в учнів бажання вчитися. Ця незаперечна істина стала кредом вчителів МО іноземних мов.

Якщо попередньо систематизувати та аналізувати певні результати, то доцільним буде відзначити:

Вчителі МО іноземних мов постійно вдосконалюють свій професіоналізм та педагогічну майстерність, систематично готують учнів до проведення незалежного зовнішнього оцінювання, добре працюють з обдарованими дітьми, налагодивши індивідуальні заняття з ними у підготовці до участі в олімпіадах.
Як результат праці педагогів методичного об’єднання в рамках реалізації обласної Програми «Розвитку інформаційних, телекомунікаційних та інноваційних технологій в закладах освіти Вінницької області до 2015 року» заклад у вересні 2011 року отримав грант на суму 30 000 грн. за І місце, створивши проект «Створення освітнього ресурсного центру в рамках реалізації міського проекту «Спілкуймося англійською» для забезпечення ознайомлення вчителів з інформаційно-комунікаційними технологіями та впровадження дистанційної освіти».
Створили і надрукували 5 навчально-методичних журналів «IQ Planet», з метою підвищення фахового рівня вчителів, обміну досвідом педагогічної майстерності, активізації самоосвітньої діяльності, мотивації молодих вчителів до кращої роботи. Журнали методичного об’єднання стали справжніми помічниками та надійним джерелом інформації для вчителів іноземних мов.
З метою якісної та ефективної організації вивчення іноземних мов, створені та активно діють гуртки з іноземних мов. Вчителі МО мають хорошу можливість реалізувати свої творчі напрацювання.
Працюючи не лише над своїми темами, а й в рамках реалізації науково-методичної проблеми МО «Мотивація як засіб оптимізації процесу вивчення іноземної мови, спрямований на залучення учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності», в рамках роботи методичної служби закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №26 ВМР» вчителі постійно упорядковують певні методичні розробки. Зокрема у 2011 році випустили один із шкільних номерів бюлетеня «Обличчям до дитини».

Але, разом з усіма успіхами та досягненнями, не зважаючи на те, що вчителі методоб’єднання іноземних мов вміють формувати в учнів глибокі мотиви навчання, створюючи для цього відповідні умови на уроках, є і деякі труднощі при виконанні поставлених задач. Процес створення внутрішніх спонукань розраховано на творчість учителя, його постійне вдосконалення. Тому варто відмітити, що вчителі постійно стають перед дилемою вибору найоптимальніших методів та прийомів мотивації навчальної діяльності. Лише через рік роботи над нашою темою ми чітко стали розмежовувати поняття «стимул» і «мотивація». Відчувши різницю, проаналізувавши дії – результати стали кращими. Ми зіткнулися з фактом, що брак внутрішньої мотивації учнів тісно пов’язаний з тим, що такої мотивації не має вчитель, а це – відсутність ефективної праці та позитивного результату вивчення мов.

Методичне об'єднання вчителів іноземних мов

Проект вчителів іноземних мов